07.12.2016

Якщо кохання — поле бою, то ми з тобою дезертири

Якщо кохання — поле бою,
То ми з тобою дезертири,
Які байдуже склали зброю,
І зруйнували всі орієнтири.

Прощались поспіхом, готуючись до втечі:
Ти залишив собі несказані слова,
Я ж тільки спогадами вкрила плечі,
Бо моє сонце затулила хмара грозова.

Дощі змивали мої сльози,
Вітри заплутали волосся і думки.
Й нехай в душі вирують грози,
Я стисну волю в кулаки.

Бо є в житті такі двобої,
Які для того, щоб перемогти,
Потрібно спроби не одної,
Й ніхто не зможе помогти.

Наші стежки з тобою, вірю, перетнуться,
Ти повернеш мені слова в листах.
Як наші спогади душі торкнуться,
То зійде сонце в небесах.

comments powered by HyperComments