Що варто знати, перш ніж переїхати жити за кордон

“Добре там, де нас нема” — мудрість, яка роками доводить свою істинність та не втрачає актуальності, але все ж не зупиняє тих, хто вперто хоче її перевірити на собі та спростувати. Часто люди плутають подорожі та переїзд за кордон на тривалий час, вважаючи як перше, так і друге суцільною розвагою та невичерпним джерелом ідей та натхнення, пізнання себе — варто визнати, вони мають схожий вплив на особистість, проте відрізняються глибиною змін, які в нас викликають. Перелічені нижче твердження — не застереження від переїзду, це досвід здобутий мною та моїми друзями, підсумований та скомпільований всього у 5-ти розгорнутих тезах, які є актуальними для будь-якої країни, навіть найбільш економічно розвиненої.

1. Скільки мов ти знаєш — стільки разів ти людина

Ще одна істина, що не піддається часу. Без знання мови, ви, звісно, можете спробувати свою долю і переїхати за кордон, але тільки зі знанням іноземної мови, а краще кількох, ви зможете відчути себе комфортно й вільно, вам відкриється набагато більше дверей та випаде можливостей для знайомства з культурою та побутом, а отже швидшої адаптації. Проте справа тут не тільки в мові, а й у вашій поведінці та манері говорити. Відомий поліглот, синхронний перекладач та викладач — Дмитро Петров, радить створити асоціації з країною, образ її мешканця, мову якої ми вивчаємо, приміряти його на себе і таким чином вливатись в нове середовище та набагато швидше освоювати граматику та лексику мови.

Ось вже третій місяць, як я розпочала свій EVS в Литві і, варто зауважити, випадків, коли мене не врятувало знання російської і англійської ще не було, бо хоч я і намагаюсь вивчити литовську, яка вважається одною із найскладніших мов, навіть перебуваючи серед носіїв мови, це не дається легко та швидко. І вже після кількох тижнів перебування тут, я почувалась комфортно та звично, наче вдома.

pexels-photo

2. Інтернет не зближує

Якщо своїм переїздом ви розпочали нове життя, будьте готові до того, що частина ваших друзів залишиться в старому. Вийшовши зі своєї зони комфорту і помінявши країну проживання, а відповідно і мову, оточення, побут, ви, можливо, самі того не помічаючи, змінюєтесь внутрішньо, ваші ж близькі і друзі теж змінюються, але вони продовжують спілкуватись рідню мовою, їсти звичну їжу, пити каву в улюбленому кафе та випадково натрапляти на вулиці на своїх колишніх. Вам ж доведеться шукати нових друзів та улюблену кав’ярню, вчити або вдосконалювати чужу мову та особливості ментальності, звикати до національної кухні та цін на товари і послуги. Ви вчитесь “виживати” по-новому, а в таких обставинах неможливо не змінюватись.

3. Більше не буде кому про вас піклуватись

Ось той момент, коли ви оціните всю турботу ваших батьків та близьких про вас, опинившись сам на сам із великим містом, чужою ментальністю та людьми, яким байдуже до вас. Добрі люди є всюди, звісно, в чомусь вам допоможуть, хтось підтримає, але піклуватись про себе прийдеться самому: вміло розподіляти фінанси, налагоджувати вигідні знайомства та корисні зв’язки, боротись із самотністю та депресією, брати на себе відповідальність та розділяти обов’язки, проходити багатоетапні конкурси та боротьбу за вакансію тощо.

pexels-photo-128193

4. Хто я?

Якщо ви не можете визначитись, хто ви, що вам подобається і ким ви хочете стати, коли виростете, то переїзд не вирішить цю проблему, хоча, щоправда, може прискорити ваші пошуки. Але якщо ваша мета — знайти роботу та закріпитись в іншій країні, то досвід роботи, голова на плечах та наполегливість — якості, які вимагають в будь-якій державі. Здатність швидко вчитись новому та впертість в досягненні мети також не будуть зайвими та виручать при відсутності достатнього досвіду роботи.

5. Скелети в шафі

Скарги на уряд та проблеми в державі — далеко не те, що вирізняє нас серед інших: вони є у всіх і більшою мірою стосуються якісної освіти, співвідношення рівня заробітної плати та цін, можливості знайти достойну роботу та доступне житло. Університетські предмети, які вам ніколи не знадобляться, шумні сусіди, офіціант-грубіян та начальник-дурень, вкрадений в метро гаманець чи бездомні на вулицях — те, що об’єднує Барселону і Київ, Неаполь та Копер. В той час як більшість моїх друзі в Україні переїжджають від батьків в 17 років, приблизно через 4 роки йдуть працювати, а потім орендують квартиру і “виживають”, попиваючи вино чи каву ледь не щовечора на літніх терасах чи в затишних кав’ярнях, орендувати квартиру за кордоном ще той челендж, не кажучи вже про те, що за навчання в університеті доведеться заплатити чималі гроші.

Головна ідея, яку я б хотіла до вас донести — це важливість не того, де ви знаходитесь та що ви робите:

Тільки той досягнув успіху в житті, хто прожив його так, як хотів.

comments powered by HyperComments