Сам собі режисер: 12 корисних документалок про те, як знімати кіно

Ви обожнюєте кіно і мрієте потрапити на знімальний майданчик, але не знаєте, з чого почати? Починайте з натхнення, адже кіно – це, можливо, єдиний вид мистецтва, в якому може однаково пощастити і професіоналу, і аматору. Найкращі сучасні режисери не отримали жодної професійної освіти. Камерон, Вачовскі, Нолан колись були такими ж мрійниками. Тарантіно вчився монтажу, працюючи в кінопрокаті, Люк Бессон планував стати біологом, а Девід Лінч розносив пошту, 5 років знімаючи “Голову-Ластик”. Головним фактором успіху є пристрасть і вміння розповідати історії. Пропоную 12 фільмів про кіношне натхнення. Беріть чай, ковдру і словник англійської – і нехай прибуде з вами сила.

 

The Cutting Edge: The Magic of Movie Editing (2004)

Як можна цікаво розповісти про монтаж? Запросіть Лукаса, Скорсезе і Тарантіно, які будуть з захватом описувати улюблені стрічки, пояснювати, чому Ейзенштейн і Вертов – генії, і що трапилось, коли із Термінатора видалили 24-й кадр. Просто, цікаво і без технічних перегрузів – це стрічка про натхнення.

 

Side by Side (2012)

Якщо ви народилися пізніше 1930 року, вам, мабуть, варто дізнатись про те, що сучасне кіно знаходиться на зламі епох. Час плівки збігає, а цифрове зображення ще не досягло повного потенціалу. Стрічка розповідає як прибічники традицій (зокрема, Нолан, Скорсезе) вдаються в суперечку із прихильниками нової естетики (Лукас, Кемерон, Лінч)

mZcCnhobVB4hUmSCG0FSgM

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Project Greenlight (2001–2015)

“Проект “Зелене світло” має стати улюбленим шоу будь-якого кіношника-початківця. Це таке собі своєрідне guilty pleasure – 4 сезони про зелених режисерів, яких вперше допустили до камери, щоб детально задокументувати кожен хибний крок новачка. Наприкінці кожного сезону результат страждань нещасного випускають в прокат, де на нього чекає неодмінне приголомшливе фіаско. Продюсер проекту Мет Деймон філософськи відмічає, що на створення гарного фільму йде рівно стільки сил, як і на створення поганого. Ідея проекту з’явилася в Деймона та Аффлека після того, як вони пройшли вогонь та мідні труби, перш ніж хоч одна людина прочитала сценарій “Розумника Вілла Гантінга”. За сценарій друзі отримали Оскара, а результатом протесту проти консерватизму Голлівудських студій став “Проект “Зелене світло”. Вчимося на помилках новачків.

 

The Chair (2014 – )

Молодший брат “Проекту “Зелене світло”. Спродюсований другом Деймона та Аффлека. Крісом Муром, “The Chair” – це документальний серіал про двох режисерів, яким дали один і той самий сценарій і запропонували зняти дві стрічки. Один з режисерів – блогер ютьюба із 10 мільйонами фанатів-підлітків, інша – сценаристка-хіпстерша з Нью-Йорка. Що з цього вийде? Дивіться і насолоджуйтесь. А щоб осягнути весь спектр режисерства від “стільця” до неба, рекомендую комбінувати перегляд із будь-якими документалками про Кубріка, який наймав детективів для вивчення місцевості зйомок, або Лінча, що власноруч робив меблі для своїх фільмів.

 

Jodorowsky’s Dune (2013)

Ще одна стрічка про кіношне фіаско, але на цей раз фіаско великого режисера. “Дюна Ходоровського” розповідає про “найвеличнішу епопею, яку так і не зробив геній чилійського сюрреалізму Алехандро Ходоровський. Екранізація “Дюни”, легендарного роману Френка Герберта, в свій час довела Девіда Лінча до нервового зриву, а Ходоровського переслідувала усе життя. Вона могла б стати найдорожчим Голлівудським блокбастером всіх часів, десятигодинною стрічкою за участю Сальвадора Далі, Орсона Уелса, Міка Джагера та Pink Floyd. Але не стала. Чому? Дивимось і вчимося на помилках геніїв.

0lvIii5nfnI2VNf6LK7YmI

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Dangerous Days: Making Blade Runner (2007)

Ця документалка розповідає про нібито катастрофу, що, на відміну від “Дюни Ходоровського”, закінчилася тріумфом. Відсутність грошей, десятки разів переписаний сценарій, зйомки вночі у нескінченну зливу, звільнення і повернення режисера Рідлі Скотта прямо на знімальному майданчику принесло результат. “Той, що біжить по лезу” став витвором мистецтва, художнім Еверестом для сучасних фантастів Нолана та Вачовські. Недарма Рідлі Скотт протягом зйомок навмисно знущався над Гаррісоном Фордом. Він хотів, щоб Форд відповідав моторошній красі кадра, а не копіював ролі веселих насмішників Хана Соло та Індіану Джонса.

 

Dreams on Spec (2007)

Dreams on Spec досліджує історії трьох сценаристів-новачків, що намагаються досягти успіху в Голлівуді трьома різними шляхами: через студії, особисто або завдяки краудфандингу. “On Spec” розшифровується як “сценарій за спекуляцією”, тобто сценарій, що написаний не на заказ, а за власною ідеєю, отже, на свій страх і ризик. Цікава документалка із гарним монтажем, та чудовим постмодерністським зауваженням однієї з учасників: “Все-таки це так по-голлівудськи, ридати в машині по дорозі зі студії, коли на тебе націлена камера і знімальна група чекає на “знято” на пасажирських сидіннях”.

 

Tales From The Script (2009)

Від мрійників-початківців до визнаних майстрів. “Tales From The Script” демонструє сузір’я голлівудських сценаристів, які розповідають безліч катастрофічних і чудових історій про свій шлях в кіно. Досить початку: “Ми вийшли зі студії, і продюсер, підійшовши до мене, прошепотів, “знаєш, це – найкращій сценарій, що я читав в своєму житті”. Два дня потому я йшов повз студію і почув, як той самий продюсер казав якомусь іншому хлопцю “це кращій сценарій, який я колись читав у своєму житті”.

cxkjdIye16UB9weU-4JovM

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

These Amazing Shadows (2011)

Чудовий зразок того, як, розповідаючи про фонд пам’яті кіно при бібліотеці конгресу США, можна насправді показати історію американського кінематографа, від реклами цукерок в перерві між фільмами, що крутили в усіх театрах Америки десятками років, або документальної хроніки життя одного ранчо в 1920-х до “Космічної Одісеї 2001 року”. Варто дивитись, щоб дізнатися, які фільми стали натхненням сучасних майстрів.

 

Приватна подорож Мартіна Скорсезе по кінематографу (США – 1995, Італії – 2001)

Якщо говорити про історію кіно (яку варто знати будь-кому від оператора до режисера), буде навіть дивно не згадати документальні фільми Скорсезе, казкового оповідача від природи. Від Бруклінського італійського кварталу ми подорожуємо стрічками післявоєнної Італії, вестернами, незалежними проектами Нью-Йорка, так, як робить це справжній кіношник. До того ж, треба Скорсезе належне, тільки він міг зняти 4-годинний фільм про американський кінематограф за гроші Британського фонду кіно.

 

Easy Riders, Raging Bulls: How the Sex, Drugs and Rock ’N’ Roll Generation Saved Hollywood (2003)

Історія становлення самого Скорсезе показана в документалці 2003 року “Easy Riders, Raging Bulls, або як покоління сексу, наркотиків і рок-н-ролу врятувало Голлівуд”. Стрічка розповідає про найцікавіші роки: кіностудії програли війну із телевізійними серіалами, і розорений та спустілий Голлівуд запросив до себе незалежних нью-йоркських кінематографістів. Із експерименту вийшли Коппола, Скорсезе, Кемерон, Поланські та Лукас. Враховуючи те, що США переживає новий виток битви фільмів з серіалами, буде цікаво дослідити історичні паралелі.

 

Empire of Dreams: The Story of the ‘Star Wars’ Trilogy (2004)

Є дві однаково цікаві документальні стрічки про Джорджа Лукаса. Одна (“Народ проти Джорджа Лукаса”) – розповідає про те, як колись незалежний мрійник перетворився на фінансового магната і живиться на фанатах Зоряних Війн. Друга (“Імперія мрій”) – розповідає про те, скільки сил, страждань і віри у власні сили було потрібно, щоб Лукас став тим самим магнатом. В цей фільм не вірив ніхто, окрім нього. Достатньо сказати, що більшість акторів не сприймали молодого режисера за авторитет, і часто жартували над ним на майданчику, чим доводили Лукаса до нервово виснаження і госпіталізації. Режисер вистояв, і став імператором власного королівства мрій. Що обрати, владу, свободу або силу, яка “буде завжди з тобою” – особисте питання для кожного.

Головне, любіть кіно.

Автор – Вікторія Грівіна

comments powered by HyperComments