Рукописи не горять, або 10 книг з найбільш відомими цитатами

Ці твори давно стали класикою, зразком високої майстерності, а їх автори — прикладом для наслідування. Цитати з них зустрічаються настільки часто, що їх популярність іноді навіть більша, ніж самого твору, що часто приводить до втрати асоціативного зв’язку між ними: можливо, й творів ви цих не читали, проте вислови з них, давно крилаті, чули точно. Так ось, нехай це стане вашим коротеньким списком must-read і не забувайте відомі імена тих, чиєму перу належать цитовані вами слова.

1. «Маленький принц», Антуан де Сент-Екзюпері

Казка для дорослих, хоча радше притча, коротка, проте така змістовна історія про маленького принца, який покинув свою планету, про його філософію життя, його троянду та лиса. До речі, в оригіналі троянда — чоловічої статі, а лис — жіночої. А взагалі, ця історія допомагає задуматись на тим, що ми втратили, перетворившись на серйозних, вічно заклопотаних, дорослих, які цінності варто переглянути, час від часу звертаючись до дитини всередині себе.

  • Там добре, де нас немає
  • Коли даєш себе приручити, потім доводиться й плакати
  • Я боюся стати таким, як дорослі, котрі нічим не цікавляться, крім цифр
  • Пильне одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш
  • Ви красиві, але порожні … Заради вас не хочеться померти
  • Ми відповідаємо за тих, кого приручили
  • Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає

2. «Майстер і Маргарита», Михайло Булгаков

Ця книга внесена в шкільну програму, хоча, як на мене, занадто рано вона пропонується до прочитання: в ній глибокі думки, які надто поверхнево та несвідомо сприймаються ще зовсім юними читачами. Це щось більше, ніж протистояння добра та зла, більше, ніж історія кохання чи зображення проблеми заклопотаності населення, що не помічає витівок диявола під своїм носом.

  • Рукописи не горять
  • Хіба я дозволив би собі налити дамі горілки? Це чистий спирт!
  • Ніколи й нічого не просіть! Ніколи і нічого, і особливо у тих, хто сильніший за вас. Самі запропонують і самі все дадуть!
  • Цегла ні з того і ні з сього нікому й ніколи на голову не звалиться
  • Так, людина смертна, але це було б ще півбіди. Погано те, що вона іноді раптово смертна, ось у чому фокус!
  • Той, хто любить, повинен розділяти долю того, кого він любить
  • Ви судите по костюму? Ніколи не робіть цього. Ви можете помилитися, і до того ж, досить крупно

3. «Війна і мир», Лев Толстой

Назва книги радше асоціюється із довгим твором, із закрученим сюжетом та кількістю головних герої, яких і перелічити складно, а не з книгою, яку ми зазвичай беремо в руки, щоб відкинутись в кріслі та розслабитись, поглинаючи її сторінка за сторінкою. Тим не менше, ті, хто таки наважилися зануритись в її сюжет, мали задоволення пережити цілу бурю емоцій, адже характери героїв найбільш різноманітні, доволі суперечливі, і всі сюжетні лінії змушують вас співпереживати, вболівати чи ненавидіти когось із героїв.

  • Все приходить до того, хто вміє чекати
  • Битву виграє той, хто твердо вирішив її виграти
  • Коли людина знаходиться в русі, вона завжди придумує собі мету цього руху
  • Коли двоє людей сваряться — завжди обидва винні

woman-reading-a-book-in-a-chair-picjumbo-com-1024x683

4. «451° по Фаренгейту», Рей Бредбері

Книга, як і належить її жанру, значно випередила час свого написання, стаючи все більш актуальною сьогодні. Майстерність автора підтверджує те, що за допомогою короткого за обсягом твору,  він зумів зачепити важливі питання, викликати у нас цілу гаму емоцій і ще більше запитань, поставив перед нами проблеми та застереження, на які варто звернути увагу.

  • Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад — не читати їх
  • Не намагайтеся судити про книжки по обкладинках
  • Так. Вільного часу у нас достатньо. Але чи є у нас час подумати?
  • Ширше розплющ очі, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш
  • У нас є все, щоб бути щасливими, але ми нещасні

5. «Портрет Доріана Грея», Оскар Уальд

Не важливо, прочитали ви книгу, бо закохались в Бена Барнса, який зіграв головну роль у фільмі, чи вам так сподобався сюжет книги, що ви захотіли ще раз його візуалізувати, — це той винятковий випадок, коли обидві інтерпретації прекрасні. Складно виділити щось одне, що особливо хотілося б похвалити, адже це ідеальна комбінація гострого, але повчального, з філософськими нотками, сюжету; протиставлення добрих-поганих героїв і красивої мови, яка попри те, що хоч і звучить на старий лад, не складна та пишномовна, а легко й вигідно підкреслює час оповідання.

  • Ти любиш всіх, а любити всіх — означає не любити нікого. Тобі всі однаково байдужі
  • Єдиний спосіб позбутися спокуси — піддатися їй
  • Найбезглуздіші вчинки людина робить завжди з найблагородніших спонукань
  • Жінки володіють дивовижним чуттям: вони здатні виявити що завгодно, за винятком очевидного
  • Ми не виносимо людей з тими ж недоліками, що і у нас
  • У наш час люди всьому знають ціну, але й гадки не мають про справжні цінності

6. «Над прірвою в житі», Джером Селінджер

Ті, хто вважає, що це книга “на любителя”, позбавлена сюжету та динаміки, лише частково праві, в ній справді немає кардинальних перепадів сюжету чи яскравих героїв, але вся проблема таких відгуків в тому, чи книга потрапила в руки читача просто невчасно. Попри те, що робиться акцент на вік героя, мовляв такі думки, переконання про лицемірність та брехливість світу кружляють в голові 15-17-річних, це далеко не так, рамки цих переконань не мають зв’язку із віком.

  • Тому що людина померла, її не можна перестати любити, чорт забирай, особливо якщо вона була кращою за всіх живих, розумієш?
  • Якщо дівчина приходить на побачення красива — хто буде турбуватися, що вона запізнилася? Ніхто!
  • Вічно я говорю “дуже приємно з вами познайомитися”, коли мені нітрохи не приємно. Але якщо хочеш жити з людьми, доводиться говорити всяке
  • Шалені гроші. Вічно через них засмучуєшся
  • Тіло жінки — скрипка, треба бути прекрасним музикантом, щоб змусити його звучати

7. «Тріумфальна арка», Еріх Марія Ремарк

Незважаючи на гнітючий та депресивний лад всіх книг Ремарка, вони, втім, користуються неабиякою популярністю, чи не тому, що в них відверто говориться про те, що інші автори завуальовано описують, а то й зовсім замовчують. «Тріумфальна арка» — це більше, ніж книга, це історія, яку ви проживаєте і з її героями, сумуючи та радіючи разом із ними.

  • Жодна людина не може стати більш чужою, ніж та, кого ти в минулому любив
  • Що може дати одна людина іншій, крім краплі тепла? І що може бути більше цього?
  • Мені не краще і не гірше. Мені — ніяк
  • І що б з вами не сталося — нічого не приймайте близько до серця. Небагато на світі довго буває важливим
  • Хто нічого не чекає, ніколи не буде розчарований
  • Вільний лише той, хто втратив все, заради чого варто жити
  • Любов не терпить пояснень. Їй потрібні вчинки
  • Жінка від любові розумнішає, а чоловік втрачає голову
  • Якими жалюгідними стають істини, коли висловлюєш їх вголос

pexels-photo-256541

8. «Мені тебе обіцяли», Ельчин Сафарлі

Хтось назве її занадто меланхолійною чи навіть плаксивою, хтось побачить в ній безліч цікавих думок, а хтось, можливо, навіть впізнає себе. Книга про переживання горя, про життя після втрати, про повернення себе до звичного ритму буття. Книга-щоденник, книга-сповідь, книга-керівництво до дії, а те, яке з цих визначень обрати, визначте після прочитання.

  • Без тебе не те щоб ніяк, без тебе — нема чого
  • Якщо на жінку обрушується увага і турбота з боку чоловіка, нехай і друга, вона мимоволі замислюється про можливість бути разом
  • Все, що, з моєї точки зору, не піддається поясненню, я називаю або «фігня», або «любов»
  • Правильного вибору в реальності не існує — є тільки зроблений вибір і його наслідки
  • Кажуть же, удари в спину найчастіше наносять ті, кого захищаєш грудьми
  • Чим довше ти чекаєш, тим більша ймовірність, що ти чекаєш не там
  • Відпустити не означає забути

9. «Горе від розуму», Олександр Грибоєдов

Хоч доробок автора зовсім мізерний, його значущість визначається не кількістю, а якістю, і цей твір однозначно вартий того, щоб називатись класичним. Це одна із тих оповідей, які варто свідомо обрати для прочитання і краще в більш зрілому віці, а не примусово в шкільні роки. Так і зможете внести цитати, які хоча б раз в житті, але точно промовляли, в контекст, будуючи повну картину все ще актуального твору.

  • А судді хто?
  • З почуттям, з толком, з розстановкою
  • Щасливі годин не помічають
  • Послухай! Бреши, та знай же міру!
  • Живі перекази, та віриться насилу
  • Герой не мого роману

10. «Хрещений батько», Маріо П’юзо

На перший погляд, доволі дивно, чому теми мафії, гангстерів та поганих хлопців такі популярні в час, коли кримінальні “пригоди” можна знайти на кожному кроці в реальному житті, чому нам хочеться ще й читати про це в творах художньої літератури? Можливо, тому, що це тримає нас в напрузі, тут є за кого переживати, є свої правила та пріоритети, цінності й табу. Та й особливий шарм, стиль сицилійських мафіозі: дорогі костюми, сигари і капелюхи, — в цьому є своя естетика.

  • Я зроблю тобі пропозицію від якої ти не зможеш відмовитися
  • Не варто ненавидіти ворогів. Емоції заважають думати
  • Помста — це страва, яку подають холодною
  • Друзів треба тримати близько, а ворогів ще ближче
  • Великими, як відомо, не народжуються — великими стають
comments powered by HyperComments