22.01.2018

«Робота на круїзному лайнері — це виклик, який не всім до снаги»: Катерина Компаненко про випробування під час роботи на лайнері

Стоишь на берегу и чувствуешь солёный запах ветра, что веет с моря.

И веришь, что свободен ты, и жизнь лишь началась.

И губы жжет подруги поцелуй, пропитанный слезой.

Колись читала книгу в якій була історія, що називалася: «Я ніколи не думала, що це станеться зі мною». От і я ніколи не думала що це може статися зі мною. Що я житиму у величезній залізній бляшанці — в одному з найбільших круїзних лайнерів в Європі. Як це все сталося? Я закінчила університет і мені хотілося пригод. Пригоди автостопом та волонтерство вже якось приїлися, тому захотілося ще й трохи грошей. Знайшла фірму в інтернеті і надіслала їм заявку. А через 7 місяців я вже їла горгонзолу і запивала це все смачним вином в Палермо.

guest_service

Для тих, хто хоче відчути життя на повну, вивчити італійські матюки та побачити справжнє моооре, ось декілька порад:

  1. Наберіться терпіння. З моменту, коли ви вирішите, що з вас непоганий моряк, до моменту першого кроку на лайнер, може пройти 7-9 місяців.
  2. З більшістю корабельних компаній ви не можете зв’ язатися на пряму, тому вам потрібно знайти агенство, що зможе вас туди відправити. Як завжди, вони бувають безкоштовні, і ті, які здеруть з вас купу грошей. Слізно прошу вас не вестися на групи Вконтакті та Фейсбуці, які за тисячу доларів навчать вас майстерності бармена чи офіціанта і допоможуть оформити всі документи! Бо ви й самі зможете там всьому навчитися і ці організації насправді useless. Я їхала безкоштовно. Повністю безкоштовно. Що і вам раджу.
  3. Вчіть мови. Це вам точно знадобиться. Більша половина гостей на кораблі не говорить англійською і якийсь ролик, що ви дивилися про Францію чи Іспанію і фраза, що вивчили, врятує вас в найбільш неочікуваний момент.
  4. Навчіться «не паритися». Це перше, що мені порадили під час роботи: не сприймай все близько, бо це тебе зжере.

msc-splendida-la-piazetta-bar.7lxggb60

Одразу попереджую: стаття не буде солодкою та надихаючою. Тут я висвітлю всі негативні сторони роботи і життя на лайнері!

1. Перш за все — це дуже важко психологічно. Приготуйтеся до того, що у вас не буде вихідних. Зовсім. Жоднісінького. Навіть на Новий рік, чи на день народження, чи на Різдво. Ніяких вихідних. Бо в ідеальному світі розваг немає вихідних. Як мені сказав мій супервайзер: «Компанія платить нам за нашу посмішку». Тому посміхайтеся. Зажди і усюди. Бо ви — обличчя компанії. Ви — невимушені і завжди щасливі. Навіть якщо ви спали 2 години, якщо у вас проблеми чи істерика, бо вам хочеться додому, їсти сирники зі сметаною, а не це ось все. Ви — невимушені та щасливі. Бо гості мають бачити тільки ідеальний світ. Ви для них Лас-Вегас і Діснейленд разом взяті на весь наступний тиждень.

2. Забудьте про приватність. Її на кораблі немає. Усі знають, який у вас розмір ліфчика і з ким ви пили каву вчора ввечері. Коли я приїхала, разом зі мною працював хлопець з Мексики. Якось він підійшов до мене і сказав: «Пам’ятай, тут нікому не можна довіряти!». І це дійсно так. Приблизно півтори місяці у мене пішло на те, щоб зрозуміти who is who: з ким можна говорити про те, що турбує, а від кого краще триматися подалі.

3. Якщо ви — жінка, то ви — мішень. Без цього на лайнері нікуди. Звісно, у кожного тут свої цілі. Але ви постійно будете відчувати на собі хтиві чоловічі погляди. І від цього вас буде нудити. І всі ролики, які будуть показувати для крю-мемберів про те, що ваші менеджери та начальство не має права до вас залицятися, не допоможуть. Всім на це начхати. Але в той же час, якщо ви будете достатньо сильною та одразу покажете, що вас це не цікавить, ніхто ніколи не посміє до вас підійти. Бо що б там не було, всі тут дуже бояться втратити свою роботу.

4. Тут ти інша людина. Якщо вас вдома чекає сім’я, тут ви вільні, якщо хочете експериментів — тут найкраще для цього місце!  В мене навіть була знайома, яка 5 років працює на лайнерах, і всі ці роки зустрічається з філіпінцем. А в нього є сім’я та діти. Але її він бачить 10 місяців на рік, а сім’ю — лише 2. І хто ж тоді його справжня дружина?

5. Самотність. Вона буде переслідувати вас усюди. Більшість людей зраджують тут своїм половинкам, що чекають їх вдома, через банальну самотність. Людям треба з кимось говорити, кожен прагне бути вислуханим. Робота тут тяжка, і в якийсь момент відчаю хтось зовсім неочікуваний буде поруч. І це все змінить. Тому будьте зважені та впевнені в собі, якщо їдете сюди, залишаючи кохану людину вдома.

6. Тяжка робота. Я працювала на рецепції і моя робота мені надзвичайно подобалася. Але це дуже тяжко. 8-10 годин на день без жодного вихідного. За весь цей час ви можеш сходити на перерву до 10 хвилин 2 рази і вам не можна сідати або ж повертатися до гостей спиною. Бо ви — обличчя компанії. Ви — невимушені і завжди щасливі. Але іншим ще важче. Офіціанти, працівники кухні можуть працювати по 11 годин, тягаючи важкі підноси. Тому тут треба розраховувати й свої фізичні кондиції. Бо це дійсно важка робота.

7.  No judge. Тут ви точно цьому навчитеся. Бо люди трапляються різні. Абсолютно різні країни та менталітет. Тут уживаються геї, транссексуали, колумбійські мачо та лезбійки. І ніхто нікого не судить.

8. Їжа. Це окрема тема. Перший тиждень вам здається, що все нормально і їжа достатньо різноманітна. Але вже через місяць і помідори, і пудинг, і курка одинакові на смак. І ви ладні віддати усе, щоб з’їсти простого борщу чи вареничків. Бо ви вже наперед знаєте, що сьогодні буде паста, а завтра рис з куркою. А в п’ятницю — морозиво, від якого вас вже теж нудить. Навіть зараз, згадуючи ту їжу, мене все ще переповнюють згадки про це.

9. Ділення на касти. Ти з першого дня розумієш, що на лайнері все поділено на рівні та касти. Тут є навіть 3 рівні їдалень. Для офіцерів,  staff та crew. Так само поділені і люди, їх робота та рівень зарплати. Перший тиждень я жила з філіпінкою, що працює тут прибиральницею вже 11 років, а зарплату мала на 100 доларів вищу ніж я, морське курча. Також присутнє ділення на неіталійців та італійців. В основному всі найвищі посади займають італійці. Їх зарплата виплачується готівкою в євро. Усім іншим — доларами на картку. Якщо італійцю, щоб отримати підвищення треба відпрацювати 2-3 контракти, то всім іншим національностям — в два рази більше. І це, звісно, трохи дратує, але всі знають, навіщо вони сюди приїхали. І знають, що вдома такої зарплати тобі ніколи не бачити. Тому мовчки працюють і щосили тримаються за свою роботу.

10. Робота на круїзному лайнері — це виклик. Який не всім до снаги. Але це й надзвичайна школа, де вчишся абсолютно всьому. Всі кажуть, що після одного контракту на лайнері ти можеш працювати будь-ким на суші. Ти — універсальний спеціаліст. Але чомусь ніхто на ту сушу не повертається. Бо причин для повернення недостатньо. І причин залишатися тут недостатньо. Тому життя просто триває у підвішеному стані. І вже не зрозуміло, де ваше справжнє життя, і де ви відчуваєте себе як вдома. Бо тут все легко та просто. Тут ви — хто-завгодно. А коли приїжджаєте додому, відчуваєте себе загубленими. Ви неначе просто десь у відпустці і чекаєте наступного контракту. Бо там все легко і просто. Весь ваш день розписаний по годинах. Вам не треба думати. Просто виконувати те, що вас просять. Просто грати в ідеальний світ, поки ви самі в це не повірите.

Але звісно, робота на круїзному лайнері не така однобоко негативна. Є безліч речей, які змушують людей повертатися туди знову і знову. Про позитивні сторони життя на круїзному лайнері у моїй наступній статті.

Автор — Катерина Компаненко

comments powered by HyperComments