Обмани мене, якщо зможеш

Ви досі думаєте, що пірати – це суворі чоловіки з чорною пов`язкою на оці, папугою на плечі та гаком замість руки, Клеопатра була неземної вроди, а Наполеон був низького зросту, тоді поспішу Вас запевнити, що це не більше, ніж помилкові судження, нав’язані нам телебаченням та художньою літературою. На ці та багато інших загальновідомих та водночас найбільш суперечливих подій нам розкриває очі автор книги «Великі омани людства» Сергій Мазуркевич. Я представлю Вашій увазі 5 найбільш неймовірних міфів.

Пірати

Йо-хо-хо і пляшка рому

Коли мова йде про піратів, перший, хто приходить на думку кіноманам – це Джек Горобець, а любителі книг, мабуть, згадують про «джентльменів удачі» з твору  Роберта Луїса Стівенсона «Острів Скарбів». Так от образи цих персонажів – не більше, ніж політ фантазії режисерів, письменників, костюмерів чи мультиплікаторів.

Знаменитий прапор піратів «Веселий Роджер»: зображення білого черепа з перехрещеними костями на чорному тлі, насправді, ніколи не використовувався піратами. Вони не хотіли, щоб їх потенційна жертва впізнала їх ще здалеку, тому, зазвичай, використовували прапори інших держав чи різнокольорові полотнища із зображенням тварин, геральдичних чудовиськ чи то образами святих, які захищали мореплавців.

Не носили пірати бандан, їх вперше «одягнув» їм американський художник Говард Пайл, який жив в кінці ХІХ століття і відповідно ніколи не міг бачити піратів. Не носили пірати і сережок в вухах, бо могли б заплутатись ними в снастях.

Одна з вигадок мультиплікаторів це папуга на плечі у пірата. Навіть, якщо припустити, що якийсь папуга і міг бути «домашнім улюбленцем» піратів, то в період нестачі продовольства запросто міг бути вжитим у їжу.

У фільмах та книгах також можна спостерігати і поєдинки на шпагах, що є черговою оманою, оскільки шпаги з’явились в кінці першого десятиліття ХVII століття, коли епоха піратства вже практично закінчилась.

Не варто також думати, що «джентельмени фортуни» завжди були поза законом. Іспанські колонізатори боялись конкуренції в грабежі місцевих жителів, не визнавали за іншими європейськими державами: Великобританією, Францією, Нідерландами, права створювати свої поселення у Вест-Індії і вести тут торгівлю, тому видавали піратам грамоти на право захоплювати і грабувати судна країн, з якими ворогувала Іспанія. Так звані королівські пірати взамін віддавали частину награбованого багатства в дохід держави.

Клеопатра

Кожен день як останній

Царицю Єгипту у фільмах зіграли чарівна Елізабет Тейлор та неперевершена Анджеліна  Джолі, що склало стереотип наче б то Клеопатра була неземної вроди, чим і зачаровувала чоловіків. Насправді це лише ще одна з помилок людства. Археологами був знайдений бюст цариці а також монети, які чеканились за її правління,  де й можна помітити невеликі очі, великий горбатий ніс та гостре підборіддя. Незаперечним є той факт, що попри такі недоліки зовнішності, Клеопатра користувалась популярністю серед чоловіків, як вважають вчені, завдяки ретельно підібраному гардеробу, оточенню красивими молодими дівчатами та досконалому володінню мистецтвом зваблення.

Ще одна легенда стосується самогубства цариці, нібито здійсненому за допомогою укусу змії. Досить символічно було б цариці померти від символу царської влади – кобри, будь це правдою. Разом з Клеопатрою практично одночасно померли і дві її служниці, тому очевидно, що причина смерті інша, оскільки в жодної змії не вистачило б отрути аж на 3 укуси. Тому Клеопатра могла вибрати більш безболісний спосіб, також з використанням  отрути: випити її.

Вольфганг Амадей Моцарт

Щоб зірвати оплески, потрібно або писати речі настільки прості, щоб їх міг наспівати всякий візник, або таке незрозуміле, щоб тільки тому й подобалося, що жодна нормальна людина цього не розуміє

Почнемо з того, що справжнє ім’я геніального композитора Йоганн Хризостом Вольфганг Теофіл, а звичне нам Амадей не що інше як переклад імені Теофіл. На грецькій це слово означає «той, що любить Бога», німецькою – Готліб , а латинською – Амадей. Очевидно, що останнє – наймилозвучніше, по цій причині і було вибрано композитором.

Поширеною є думка, що геній жорстоко експлуатувався правлячим класом, жив в бідності та боргах. Справді, по смерті Моцарт залишив борги, але не тому, що мало заробляв, а тому, що не вмів правильно розпоряджатись своїми статками, полюбляв зіграти в більярд та карти, де й витрачав зароблені гроші. А варто сказати, що заробляв чимало: за одну годину проведену за фортепіано він отримував 2 гульдени (до прикладу, його служниця отримувала 12 гульденів в рік), а за виступ на концерті необхідно було «викласти» не менше не більше -тисячу гульденів.

Ще одним відкриттям для Вас може стати той факт, що «Реквієм» зовсім не був написаний Моцартом в передчутті смерті, як прийнято вважати. Австрійський музикознавець, Леопольд  Кантнер, запевняє, що відомим є те, що «Реквієм» був створений на замовлення графа Вальсега-цу-Штупах, за що Моцарт отримав аванс. Твір був незавершеним через те, що автор і не поспішав його завершувати, а варто сказати, що мав достатньо часу – 4 місяці від отримання замовлення до часу своєї смерті, встигнувши за цей період скласти декілька інших творів та закінчити початі раніше.

Наполеон Бонапарт

Великі карєри, великі досягнення народжуються на перетині характеру, генія і удачі

Найбільш поширеною і помилковою є  думка, що Наполеон був низького зросту, що насправді не що інше, як математична помилка. Після смерті полководця його ріст був зафіксований як 5 футів 2 дюйми і 4 лінії. Якщо рахувати з погляду на англійські одиниці виміру, тоді і справді виходить 157 см, проте не варто забувати про можливість виміру в саксонських, датських, баварських, шведських чи, як правильно було б в даному випадку, паризьких одиницях виміру. Їх і варто брати до уваги, і в такому разі зріст Наполеона становить 169 см, що не так і мало.

Щодо всім відомого «комплексу Наполеона», то стосувався він зовсім не зросту. Наполеон соромився свого корсиканського походження і бідності своєї сім’ї.

Леонардо да Вінчі

Будь-яка перешкода долається наполегливістю

Найвідоміша робота Леонардо да Вінчі, його «Автопортрет», насправді зображає зовсім не самого художника, а іншу особу, як вважає італійський професор, директор Центру Хаммера по вивченню спадщини Леонардо да Вінчі в Лос-Анджелесі. Хоч загальні характеристики портрета, як ось: довге волосся та довга борода, благородні риси обличчя і відповідають описам його сучасників, проте зовсім не схоже на справжні зображення Леонардо, які зберігались в королівській колекції у Віндзорському палаці.

Відомий нам Леонардо да Вінчі не лише своїми картинами, а й винаходами. Багато з них не могли бути випробувані за життя винахідника, проте така можливість з’явилась пізніше, чим і скористався Адріан Ніколас. Він побудував парашут за схемами Леонардо і здійснив стрибок з висоти 3 тисяч метрів. На висоті ж 600 метрів від землі парашут довелось відстібнути, через його надмірну вагу в 85 кг, та спуститись вже на сучасному аналогові. Проте ті 2400 метрів, які він пролетів з використанням стародавнього парашуту, можна зарахувати як вдалу спробу використання винаходу на практиці.

comments powered by HyperComments