Контркультура на прикладі книги Чака Паланіка “Бійцівський клуб”

За рівнем популярності книги бувають різні. Є маловідомі. Є загальновідомі. І є культові. З розряду тих, про які здивовано запитують: “Ти ще не читав?”, книга “Бійцівський клуб” Чака Паланіка, яку рекомендували до прочитання усі мої друзі та знайомі. Таки дотисли.

Коротко сюжет. Головний герой (не удостоєний імені) страждає від безсоння. Його гнітить світ споживацького суспільства, в якому він не є власником своїх речей, а радше навпаки – залежить від них. Снодійне не діє, лікар радить йому відпочити і звернутися до груп підтримки важкохворих. На короткий час він знову знаходить сон.

Під час відпустки головний герой уперше знайомиться з дивним чоловіком на ім’я Тайлер Дерден. Повертаючись до груп підтримки, герой знайомиться з Марлою Зінгер, котра також не є важкохворою. Через неї він втрачає сон знову. Згодом, перебуваючи в черговому відрядженні, він змушений затриматися через багаж. Якраз тоді, у його квартирі відбувається вибух, що руйнує увесь його усталений світ шведських меблів ущент.

6-v_-kjOfT8

Не маючи інших знайомих, головний герой іде до Тайлера Дердена. Під час посиденьок у барі Тайлер просить ударити його. Це переростає у бійку і тоді герой відкриває для себе “цілющу силу” виплеснутої агресії. Так виникає бійцівський клуб, який досить швидко знаходить своїх послідовників.

Він розростається настільки, що Тайлер вирішує виводити його на новий рівень. Так виникає проект “Каліцтво”, а клуб переростає у підпільну організацію, що займається різноманітними акціями вандалізму і хуліганства. Головною метою організації стає боротьба із суспільством “білих комірців”. Головною ціллю Тайлер обирає хмарочос, котрий після його підриву мав зруйнувати національний історичний музей.

Зрештою, головний герой дізнається, що у нього роздвоєння особистості. Тайлер Дерден – це і є він. Бажаючи покінчити з усим цим, герой вирішує здійснити самогубство. Однак його, як і терористичний акт, не вдається здійснити. Головний герой опиняється у психлікарні, хоча для нього ввижається рай.

Що ж зумовило таку широку популярність роману? Як не дивно, відповідь криється у протиріччі. “Бійцівський клуб” – це класичний зразок контркультури, що успішно продається.

Основна ідея контркультури – боротьба з системою усталених норм і традицій. У наш час, це стосується насамперед масової культури споживацького суспільства. Для прикладу, накурений хіппі з довгим волоссям – це набагато серйозніший виклик системі, ніж феміністка, що бореться за рівні права. Споживацтво можна побороти лише пошуком нашої “справжньої природи”.

0lFrGOF4iIc

Ідеї несправжності світу та нав’язаної реальності дуже вдало співвідносяться із ідеями Зіґмунда Фрейда. Він поділяє людську психіку на три основні складові: Воно (Ід, несвідоме) – наші інстинктивні бажання (секс, голод); Я (Еґо) – наш розум, що займається стримуванням інстинктів; і Над-Я (Супереґо)- наше виховання. Людська історія – це шлях від необмеженої свободи первісної людини до все більшого стримування у рамках “цивілізованості”.  Стримування призводить до нашої постійної незадоволеності, депресій та нервовості. Це нагадує казан, що закипає, але накритий кришкою і готовий в будь-який момент зірватися.

Ми змушені переносити наші інстинктивні бажання на певний дозволений замінник (сублімувати). Таким чином, ми трохи “приспукаємо пар”. Згадайте, як після нервового дня корисно виплеснути свою енергію у спортзалі.

“Бійцівський клуб” є класикою контркультурного твору. Роздвоєння особистості головного героя – це протистояння Воно, Я і Супер-Я. Головний герой глибоко незадоволений нав’язаним йому споживацьким способом життя і роллю чоловіка у суспільстві. Бійцівський клуб – це своєрідне “спускання пари”, чоловіча сублімація. Надалі цього стає недостатньо і головний герой вирішує побороти усю систему одним махом. Для цього створюється проект “Каліцтво”. Він є яскравою ілюстрацією “пробудження від сну”. Усі дії учасників організації націлені на знищення цивілізації та повернення до стану первісної свободи.

c756074a-60ce-4d93-83f9-06e38d00f6dc

Дуже показовою є фінальна сцена твору: операція “Каліцтво”, зрештою, провалилася, хмарочос і музей не було підірвано. В реальному світі твір Паланіка не тільки не ворухнув устої споживацького суспільства – він їх укріпив. Книга “Бійцівський клуб”, у парі з екранізацією Фінчера, стала культовим бестселлером. Прошу вдуматися в останнє слово. Бест селлером. Контркультура стала популярною. Боротьба зі споживацтвом стала популярнішою за саме споживацтво. Чак Паланік лише зумів усе це запакувати у чудову обгортку “бунту проти системи” і продати нам. Яка вишукана іронія долі.

Автор – Ярослав Переходько

comments powered by HyperComments