20 цікавих спостережень про Німеччину та німецьке суспільство очима інсайдера

Мій переїзд в Німеччину не був запланованим і підготовленим: я переїхала туди через мого хлопця, без елементарного знання мови і уявлення, чим буду там займатися. Перший рік пішов на вивчення мови, адаптування до нового середовища і підробітку прибиранням у готеліЗа цей рік мені вдалося обїздити значну частину Німеччини і підготуватися до вступу в університет, а вже там я дізналася багато речей, про які не часто говорять у кнайпах. Цим я і поділюсь з вами.

1. Якщо день звичайної людини починається з чищення зубів та вмивання, то день німців починається з походу до пекарні. Бо звичний сніданок у німецькій сім’ї не обходиться без хрустких булочок з маслом, сиром чи варенням. Саме тому пекарні, які на кожному кроці, відкриваються не рано ні пізно — вже о 5.30 ранку.

2. Любов до хлібобулочних виробів не обмежується лише сніданком, бо є ж ще Abendbrot, що по суті означає «вечірній хліб» і є найпопулярнішим варіантом вечері, що економить час. Їжа для німців не відіграє такого великого значення як для українців, тому якщо вас друзі-німці запросили на каву, не очікуйте отримати щось більше, аніж каву.

3. Крім випічки німці полюбляють каррі вурст (carry wurst) — смажена ковбаска з соусом каррі, шніцель з картоплею фрі, шпаргель з маслом та картоплею. Все це діло запивають радлером (пивом з лимонадом) чи колою-біер (пиво з колою). У німецьких кнайпах та кафе не дивуйтесь, якщо ви не отримали чек: швидше за все ви заплатите особисто офіціанту, а не залишите гроші у книжці з рахунком. Те саме стосується чайових.

4. Чимало баварців не вважають себе німцями, за що чимало німців не люблять баварців. І загалом деяке протистояння між регіонами тут теж присутнє. Особливо між Rheinland-Pfalz та раніше французьким Saarland. На фоні зростання популярності праворадикальних партій посилюється дещо зневажливе ставлення решти німців до жителів Саксонії, які є постачальниками виборчих голосів для праворадикалів.

5. Так, ви все правильно прочитали. В Німеччині до сих пір присутні праворадикальні погляди. У зв’язку з посиленням потоку біженців до Німеччини, партія AfD (Alternative für Deutschland), що представляє правий спектр політики, на останніх виборах до Бундестагу набрала 12.6 голосів.

DSC04001

6. У німецьких школах приділяють багато уваги темам націонал-соціалізму та темам вини за злочини націонал-соціалізму, проте розмов про з вашими знайомими варто все-таки уникати, оскільки багато хто при згадці про злочини нацистів знічується.

7. Рівень свободи слова в Німеччині за статистикою організації «Репортери без кордонів» знаходиться не вище 15 сходинки. Попри це, є речі, публічне висловлення яких карається законом. Це заперечення голокосту та виправдання нацизму. Крім того існує список фільмів, які заборонено у відкритому доступі. Це пропагандистські націонал-соціалістичні фільми, перегляд яких можливий лише для педагогічних або наукових цілей. Для цього потрібно написати до організації, що відповідає за їх збереження листа з проханням отримати диск з фільмом. При цьому важливо зазначити, для якої саме вікової категорії показується фільм та хто з експертів читатиме лекцію.

8. У Німеччині не вивішують державний прапор на балконах чи фасадах будинків. Єдиним винятком, коли такий вияв патріотизму допускається — під час матчів національної збірної з футболу.

9. Під час чемпіонату світу з футболу 2006 року у Німеччині були започатковані «public viewings» — спільні перегляди футболу у громадському місці. Це пов’язано з тим, що кількість охочих придбати квитки була значно більшою, аніж стадіони могли в принципі вмістити, тому всі хто не встиг придбати квитків, вирішили створити атмосферу футбольного матчу поза межами стадіону.

10. Іспанський острів Майорка ще з 90-х років є улюбленим місцем для відпустки серед німців. Тому його часто жартома називають «17 бундесземлею». Проте найулюбленішою ціллю подорожей для німців залишається Німеччина.

DSC04041

11. Вища освіта для німців — це своєрідне досягнення, лише 18% населення станом на 2014 рік мали дипломи про вищу освіту. Це пов’язано з тим, що тут добре розвинена професійно-технічна освіта і для роботи касиром у супермаркеті чи у McDonald’s не вимагають мати університетський диплом. Але якщо німці вже навчаються, то із задоволенням розтягують цей період життя, часто до років 30-ти. Після закінчення гімназії молоді німці не одразу йдуть вчитися чи працювати, а проводять цей рік у пошуках себе: хто волонтерить, хто проходить практику у галузі майбутнього працевлаштування, хто працює за програмою Work&travel. Якщо українські студенти для участі в програмі Work&travel зазвичай обирають Сполучені Штати Америки, то улюбленими місцями для німців є Австралія та Нова Зеландія.

12. У Німеччині корупція не є «складовою національного характеру», проте наявність «вітаміну В» (читай «хороших зв’язків та знайомств») обіцяє полегшити вам життя.

13. Релігійність в Німеччині — розкіш не для бідних. Вартість „опіуму для народу“ коштує 60 євро місячного внеску, через що багато німців-католиків „виходять“ з церкви. Вийшовши з церкви, ви не зможете взяти церковний шлюб, охрестити дітей та отримати в разі чого поминальну месу, тому перед прийняттям рішення варто подумати або перехреститися на протестантів — у них церковний податок дещо менший.

14. А тепер вам доведеться присісти, щоб бува не впасти після наступної інформації: легенди про пунктуальність німців є насправді лише легендами. Підтвердження цьому є часті запізнення поїздів німецької залізниці. Deutsche Bahn запізнюється настільки часто (з власного досвіду — завжди, але це — суб’єктивна інформація), що вони запровадили власну інтерпретацію запізнення. А саме: якщо поїзд прибув чи відбув у межах 5 хв 59 сек від запланованого часу, вважається що поїзд прибув та відбув вчасно.

15. У Німеччині при відмові від поліетиленового «кулька» вас не свердлитимуть поглядом наче ви тільки-но відхилили найкращу пропозицію у вашому житті. Навіть більше: тут намагаються менше використовувати пластику і ходити за покупками з власними екоторбинками.

DSC03987

16. Екологічна свідомість німців розвинена на куди кращому рівні, аніж в Україні. Багато людей відмовляються від власного авто і користуються громадським транспортом і це не тому, що не мають змоги купити його, а тому що це екологічно. Німецькі бабусі не бідкаються, коли їхні онуки не їдять м’яса, оскільки вегетаріанство та веганство — стиль життя багатьох німців з етичних та екологічних міркувань. Багато хто купляє біопродукти регіонального походження, щоб таким чином не фінансувати концерни, а підтримувати регіонального виробника. Та попри це, Німеччина все ще залишається найбільшим продуцентом сміття та викидів СО2 в атмосферу в Європі.

17. Німці досить-таки критичні та часто скаржаться на політиків, сусідів, ту ж саму бюрократію та інші важливі та неважливі речі. Цікавим є те, що ця критика часто знаходить свого адресата у вигляді скарги. Вміння написати листа-скаргу є настільки важливим для німців, що одне з завдань мовного тесту з німецької на рівень В2 було написати Beschwerdebrief (лист-претензію) про неналежне надання послуг. Принцип «моя хата скраю» — це не про німців. Вони не мають проблем висловити своє несхвалення навіть незнайомцям, навіть у незначних ситуаціях.

18. Та якщо ви чуєте німця, який скаржиться на те, що в його селі погано працює інтернет чи не «ловить» мережа — можете йому сміливо вірити, бо у Німеччині до сих пір понад півсотні містечок та сіл не мають доступу до мобільного покриття.

19. Німеччина належить до так званих «націй, що старіють», де населення старшого віку становить 21 % вікової піраміди. Стиль життя німецьких пенсіонерів нагадує мрію: подорожі, активний спосіб життя, зустрічі з друзями. Найулюбленішим заняттям німецьких бабусь є не в’язання, а зустрічі на „каву з тортом“ (Kaffe und Kuchen) у кафе. Хороший рівень соціального забезпечення  тут доступний не лише для пенсіонерів, а й сімей з дітьми та безробітних.

20. Насамкінець дві хороші фрази на всі випадки життя: «Ich mache eine Pause» («Я зроблю перерву») — про вміння підтримувати баланс між роботою та особистим життям, а також прислухатися до свого організму і дати йому відпочинок. «Das geht nicht» (щось з розряду: «Ні, так воно не піде») — про вміння сказати «ні» у неприйнятних для вас ситуаціях. При цьому очікується, що фраза є самодостатньою і не потребує додаткових пояснень.

Автор: Оксана Петрук

comments powered by HyperComments